На південній околиці м. Києва серед зелених дібров стародавнього Голосіївського лісу Постановою Уряду України 6 лютого 1969 р. засновано Державний музей народної архітектури та побуту України. Експозицію Музею розміщено в унікальному етнографічному ландшафті з розлогими долинами, байраками, каскадом старовинних ставків, давньоруськими курганами, старожитнім селом Пирогів, історичними урочищами Ярівці, Соловйове, Фіалкове, Литвинове, Дьоггярка, Церковщина, Городище, Хотів, Сірякове, Феофанія, Китаїв, літописною річкою Вітою. Притаманний Україні ландшафт, історично сформований, з безцінними острівцями незайманої природи, одухотворений поколіннями, став органічною часткою музейного архітектурного комплексу, а разом з околицями є частиною цілісного природного історичного комплексу м. Києва.

Розмаїття ландшафту дало змогу на площі 147 га показати в характерному оточенні понад 300 унікальних пам'яток народного будівництва XVI-XX ст. У фондах Музею зберігається понад 70 тисяч пам'яток декоративно-вжиткового мистецтва, знарядь праці, предметів побуту, серед яких значна колекція ікон, рушників, одягу, кераміки, одна з найкращих колекцій народних музичних інструментів.

Музей загальнонаціональний. В основу структури його комплексу покладено історико-етнографічне районування України кінця XIX - початку XX ст., відповідно до нього створено експозиції "Середня Наддніпрянщина", "Полтавщина і Слобожанщина", "Полісся", "Поділля", "Карпати" та "Південь України". Найтиповіші пам'ятки традиційної архітектури - хати, комори, клуні, повітки, сажі, курники, погреби - сформовано в садиби. В експозиції Середня Наддніпрянщина, на майдані, відтворено громадський центр села, в якому розмістилися церква, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок. Експонується унікальна колекція вітряків. Серед архітектурних пам'яток є рідкісні - залишки давньоруських зрубів XI ст., курна хата 1587 р. з Волинського Полісся, церква 1600 р. з Київщини, каплиця XVII ст. із Рівненщини, церкви XVIII ст. із Черкащини, Закарпаття, Полісся, а також виробничі будівлі: водяні млини, кузні, парня (у ній гнули ободи для коліс).